Маркування ГМО

Коментарі
щодо етикетування харчових продуктів і сільськогосподарської продукції,
які містять ГМО або вироблені з їх використанням
з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2009 № 468
(із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 661 від 1 липня 2009 року)

 

     У зв`язку з чисельними зверненнями суб`єктів господарювання з питань запровадження етикетування продукції, яка містить генетично модифіковані організми або вироблені з сільськогосподарської продукції, яка містить генетично модифіковані організми (ГМО), Держспоживстандарт роз`яснює.
Етикетування харчових продуктів запроваджено на виконання статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою інформація про продукцію повинна містити позначку про наявність у її складі генетично модифікованих організмів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2009 № 468 (із змінами) затверджений Порядок нанесення етикетування на продукцію, яка містить або вироблена з використанням ГМО (далі — Порядок).
Етикетування харчових продуктів та сільськогосподарської продукції, які містять ГМО понад 0,9 відсотка або вироблені з їх використанням, повинно здійснюватись виробниками, постачальниками (в т.ч. імпортерами) та продавцями (далі — суб`єкти господарювання), які вводять продукцію в обіг в Україні.
Кожна одиниця споживчої тари або інший носій інформації, що супроводжує такі харчові продукти або сільськогосподарську продукцію повинні містити інформацію про наявність у них генетично модифікованих організмів.
Харчові продукти та сільськогосподарська продукція, які містять ГМО, тобто такі, які повністю або окремі їх складники містять генетично модифіковані організми, вміст яких становить понад 0,9 відсотків етикетуються таким чином:
- у переліку складників після складника, що містить ГМО, у дужках наводиться напис «містить генетично модифіковану сою (кукурудзу, картоплю, ріпак тощо)» або такий напис має наводитись у вигляді виноски до переліку складників, позначивши зірочкою (*) складник, що містить ГМО або вироблений із сировини, яка містить ГМО, причому такий напис, в т.ч. виноска, повинні бути надруковані таким самим шрифтом, як і перелік складників.
Наприклад:
Пельмені з яловичиною
Склад: яловичина, шпик, соєвий білок (містить генетично модифіковану сою), цибуля ріпчаста сушена, олія соняшникова.
або:
Пельмені з яловичиною
Склад: яловичина, шпик, соєвий білок*, цибуля ріпчаста сушена, олія соняшникова.
* містить генетично модифіковану сою
- якщо харчовий продукт складається з декількох складників, які містять ГМО, інформація про ГМО наводиться для кожного складника.
Наприклад:
Картопляне пюре
Склад: Картопляні пластівці (містять генетично модифіковану картоплю), замінник сухого молока, соєвий структурат (містить генетично модифіковану сою), сіль, підсилювач смаку (глутамат натрію), цибуля ріпчаста, цукор, олія пальмова
або:
Картопляне пюре 
Склад: Картопляні пластівці*, замінник сухого молока, соєвий структурат**, сіль, підсилювач смаку (глутамат натрію), цибуля ріпчаста, цукор, олія пальмова
* містять генетично модифіковану картоплю.
** містить генетично модифіковану сою.
Якщо харчовий продукт складається з одного складника, напис «генетично модифікований» або «містить генетично модифікований (назва організму)» зазначається в інформації про продукт після назви харчового продукту тим самим шрифтом, що й назва і має бути достатньо великим, щоб його можна було легко прочитати.
Наприклад:
Крупа рисова шліфована (містить генетично модифікований рис)
або
Томати (генетично модифіковані)
Харчові продукти, вироблені з використанням генетично модифікованих організмів, тобто такі, які не містять генетично модифікованих організмів, але повністю або частково вироблені з використанням сільськогосподарської продукції, вміст генетично модифікованих організмів в якій становив понад 0,9 відсотка, етикетуються таким чином.
В інформації про харчовий продукт після його назви або у складі харчового продукту після назви окремого складника вказується, що він вироблений із сировини, що містить ГМО тим самим шрифтом, що й назва харчового продукту або перелік складників і має бути достатньо великим, щоб його можна було легко прочитати.
Наприклад:
Олія кукурудзяна нерафінована (вироблена з генетично модифікованої кукурудзи)
або
Шоколад десертний темний
Склад: какао терте, какао масло, цукор, лактоза, лецитин (вироблений з генетично модифікованої сої), ванілін
або
Шоколад десертний темний
Склад: какао терте, какао масло, цукор, лактоза, лецитин*, ванілін
* вироблений з генетично модифікованої сої.
Якщо окремі інгредієнти харчового продукту містять ГМО а, також вироблені із сировини, яка містить ГМО, така інформація зазначається у етикетуванні таким чином.
Пельмені з яловичиною
Склад: яловичина, шпик, соєвий білок (містить генетично модифіковану сою), цибуля ріпчаста сушена, олія кукурудзяна (вироблена з генетично модифікованої кукурудзи)
або
Пельмені з яловичиною
Склад: яловичина, шпик, соєвий білок*, цибуля ріпчаста сушена, олія кукурудзяна**.
* містить генетично модифіковану сою
** вироблена з генетично модифікованої кукурудзи
Обов`язкове позначення на етикетці інформації, що продукт містить ГМО здійснюється у тому випадку, якщо складник, який використовується як окремий складник харчового продукту, містить понад 0,9 відсотка ГМО, або вироблений із сільськогосподарської продукції, яка містить понад 0,9 відсотка ГМО.
Вміст 0,9 відсотка ГМО у харчовому продукті — це відношення генетично модифікованого білку сої, кукурудзи тощо до загального вмісту білку сої, кукурудзи тощо. Це співвідношення не залежить та не змінюється від загального вмісту білку в харчовому продукті.
Підставою для підтвердження інформації щодо відсутності ГМО у сільськогосподарській продукції та харчових продуктах, або їх наявності до 0,9 відсотка, є протокол випробувань (або завірена його копія), виданий випробувальною лабораторією, акредитованою в установленому порядку на проведення таких випробувань. За наявності протоколу випробувань сировини, яка використовується як складник харчового продукту і може містити ГМО, випробування готового харчового продукту проводити не обов`язково.
Підставою для підтвердження інформації про наявність ГМО понад 0,9 відсотка у сільськогосподарській продукції та харчових продуктах є надання постачальниками сировини або протоколу випробувань, або письмового повідомлення про наявність ГМО та відповідного етикетування. Будь-яких додаткових погоджень з державними органами та випробувань продукції проводити не потрібно. Для уповноважених органів підтвердженням наявності ГМО у харчовому продукті є відповідне його етикетування.
Оригінали протоколів випробувань, які супроводжують імпортні сільськогосподарську продукцію та харчові продукти, видані іноземними випробувальними лабораторіями, уповноваженими на проведення таких випробувань, є підтвердженням інформації про наявність/відсутність ГМО.
У разі відсутності у постачальника сировини інформації про наявність/відсутність у ній ГМО випробування готового харчового продукту, виготовленого із такої сировини проводяться обов`язково виробником харчового продукту.
Для проведення випробувань відбір зразків продукції здійснюється згідно з ДСТУ CEN/TS 15568:2008 „Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів та їх похідних. Відбір проб”.
Випробування продукції з метою визначення наявності ГМО здійснюється згідно з національними стандартами:
ДСТУ ISO 21569:2008 „Продукти харчування. Методи виявлення генетично модифікованих організмів та їх похідних. Якісний метод на основі аналізу нуклеїнової кислоти”;
ДСТУ ISO 21570:2008 „Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів та їх похідних. Кількісний метод на основі аналізу нуклеїнової кислоти”;
ДСТУ ISO 21571:2008 „Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів та їх похідних. Екстракція нуклеїнової кислоти”;
ДСТУ ISO 21572:2006 «Продукти харчові. Методи аналізу для визначення генетично модифікованих організмів і похідних продуктів. Методи, які ґрунтуються на аналізі білків. (ISO 21572:2004, IDT)
ДСТУ ISO 24276:2008 „Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів та їх похідних. Основні вимоги і визначення”.
ДСТУ ISO/TS 21098:2009 Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів і їхніх похідних. Додаткові процедури та інформація щодо методів аналізування на основі нуклеїнової кислоти, описаних в ISO 21569, ISO 21570, ISO 21571 (ISO/TS 21098:2005, IDT)
Періодичність проведення випробувань продукції на вміст в ній ГМО не встановлена. Періодичність проведення випробувань встановлюється суб`єктом господарювання з метою впевненості у відсутності/наявності ГМО у продукції.
Виробникам продукції необхідно розробити відповідні процедури простежуваності продукції та забезпечити зберігання інформації щодо наявності/відсутності ГМО протягом п`яти років. Така вимога передбачена Регламентом (ЄС ) № 1830/2003 Європейського Парламенту і Ради від 22 вересня 2003 року «Щодо відстеження і маркування генетично модифікованих організмів і відстеження продуктів харчування та кормів, вироблених з ГМО…».
На сьогодні випробування продукції на вміст ГМО здійснюється випробувальними лабораторіями системи Держспоживстандарту:
ДП «Укрметртестстандарт» 03680, м. Київ, вул. Метрологічна, 4.
ДП «Вінницястандартметрологія», 21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 23/2.
ДП «Волиньстандартметрологія»,43000, м. Луцьк, вул. Світла, 4.
Функціонують випробувальні лабораторії в системі Мінагрополітики та МОЗ, інформацію про які можна отримати безпосередньо в вищезазначених міністерствах.
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та пунктом 5 Порядку етикетування харчових продуктів, які містять ГМО менше 0,1 відсотка або вироблені з сировини, вміст ГМО в якій менше 0,1 відсотка, етикетування написом «Без ГМО» здійснюється добровільно згідно з встановленим Держспоживстандартом порядком, який на сьогодні розробляється на підставі міжнародних документів.
З моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2009 № 468 (із змінами) суб`єкти господарювання, якими вводиться в обіг продукція без відповідного етикетування несуть відповідальність згідно з статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з статтею 15 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації.
Відповідно до зазначеного Закону на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2009 № 114, до 1 червня 2009 року МОЗ повинен був створити Державний реєстр генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів та харчових продуктів, які містять ГМО або отримані з їх використанням. Станом на 1 червня поточого року МОЗ України не внесено до реєстру жодного ГМО.
Довідково. На сьогодні за наявною інформацією у світі зареєстровано 11 видів генетично модифікованих сільськогосподарських рослин: соя, кукурудза, картопля, рис, ріпак, пшениця, бавовник, тютюн, цукровий буряк, томати, кабачок, папайя, слива, диня.
Для забезпечення виконання виробниками продовольчої продукції та харчової сировини Житомирського регіону вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2009 № 468 та затвердженого Порядку нанесення етикетування на продукцію, яка містить або вироблена з використанням ГМО у ДП ”Житомирстандартметрологія” функціонує лабораторія молекулярно-генетичних досліджень ГМО, акредитована Національним Агентством з Акредитації України.
Ми проводимо випробування з визначення вмісту ГМО у всіх видах продовольчої продукції та харчовій сировині.